повіряти

повіряти
-я́ю, -я́єш і рідко пові́рювати, -юю, -юєш, недок., пові́рити, -рю, -риш, док., перех.
1) Розповідати, звіряти кому-, чому-небудь щось потаємне, інтимне.
2) Виявляючи довір'я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось; довіряти.
3) рідко. Довіряючи комусь, давати в борг.
4) рідко. Робити перевірку, перевіряти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "повіряти" в других словарях:

  • повіряти — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • повідати — I пов ідати див. повідати. II повід ати а/ю, а/єш і пові/дувати, ую, уєш, недок., пові/дати, аю, аєш і пові/сти, ві/м, віси/; мин. ч. пові/в, віла/, віло/; док., перех. 1) Розказувати, розповідати. || у знач. вставн. сл. Уживається для вказування …   Український тлумачний словник

  • повірити — I рю, риш, док. 1) Прийняти що небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим. || Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді. || Дістати певність у чомусь, переконатися. Повірити на слово. 2) кому, чому, в кого. Відчути довір я до кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • повірювати — див. повіряти …   Український тлумачний словник

  • повіряння — я, с. Дія за знач. повіряти …   Український тлумачний словник

  • звіряти — I = звірити (що не криючись, правдиво розповідати кому н. щось потаємне), повіряти, повірити, довіряти, довірити, довірятися, довіритися, звірятися, звіритися (в чому), ділитися (чим), повідати, повідувати, повідати II див. перевіряти …   Словник синонімів української мови

  • звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… …   Український тлумачний словник

  • звірятися — I я/юся, я/єшся і рідко зві/рюватися, ююся, юєшся, недок., зві/ритися, рюся, ришся, док. 1) кому. Виявляючи довіру, повіряти кому небудь свої думки, таємниці, розкривати почуття і т. ін. 2) на кого. Довіряти кому небудь щось, покладатися на кого… …   Український тлумачний словник

  • доручати — доручити (кому виконання чогось), покладати, покласти (на кого); довіряти, довірити, повіряти, повірити (особливо важливу роботу, обов язки); покидати, покинути, полишати, полишити (кого що на кого від їжджаючи, залишаючи) …   Словник синонімів української мови

  • уповідати — (вповіда/ти), а/ю, а/єш і упові/дувати (впові/дувати), ую, уєш, недок., упові/сти (впові/сти), і/м, іси/, док., перех. 1) рідко.Звіряти (див. звіряти I 1)), повіряти (у 1 знач.). 2) діал. Розповідати, говорити …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»